БАКЛАЖАНИ В ЗАСУХУ або БІЛО-СИНЄ СОНЦЕ ПУСТЕЛІ

Планета Татуїн, мусульманський квартал.

На дастархані, під натянутим для захисту від пекельного сонця дирявим прапором з надписом "Янук Акбар, в натурє!", лежить якесь фуйло в чалмі і в халаті і грає на зурні сумну і безкінечну, як аравійська пустеля, мелодію...
Двері з носака відчиняються, і входить красноармєєц Рухов з чайніком. На чайніку видніється емлема "Хюндай"....
-Слиш, хазяїн! Вади нєма??
Фуйло шось мичить і отріцатєльно маше головой...
Красноармєєц Рухов вдоволенно посміхається:
-Заібісссь.... А ну-ка, піду далі провірю....
Повертається, шоб піти, але тут з дастархана чути протяжний стон:
-Ууууууважяємий нааасялтніка!! А када вада-та будєт, нє? Очєнь піЦЦь хоЦЦа....
Красноармєєц Рухов, повертаючись і поправляючи гімнастьорку:
- ПІЦЦЬ, гавариш? Ххххеее!!
На магістральному арику аварія! Занімаємся ісправлєнієм!!! Пєтрухххааа!!! Заводі Кантату, поїхали....
Обдав декхан облаком сизого диму, Кантата-Маздай скривається за сусуднім дувалом....

(далі буде)