Пахан, у юності моторний,
Був хлопець, хоч куди – Єнак!
Руді, кролячі, буро-чорні
Шапки знімав неабияк!
Він Миздобулу йшов на зміну,
Прийшов таки, злигавшись з ним,
То ж відзначає іменини
На геть увесь Південний Крим.
Ось лизоблюди й депутати
Пришвендяли на літаку -
Шикуються, немов солдати,
Співають гімни Єнаку.
Біля дверей удвох амбали
Тримають зошит й олівці,
Щоб гості в лантуха складали
Ножі, кастети та дубці.
Дари Єнаку підносили –
Хто самогонки, хто кнура, -
Горлали з усієї сили:
- Гуляє наш Єнак, ура!
Тягли нацбанківці монету
Із золотого півкіло
Зі зробленим на ній патретом –
Єнак із лавром над чолом.
За стіл всідалися з комизом –
Щоби не так, а навпаки,
То ж Гепа з Допою погризлись,
Мовляв - а ти тут хто такий?
На кухні в ряд сиділи тушки –
Не звати ж покидьків за стіл!
Юрист майбутній - сам Тітушко
Начистив пару-трійку рил.
Всім наливали шампанєю,
Сир «брі» до неї, тельбухи,
Були й горілки три сулеї,
І консоме, і кендюхи.
Єнакіївські побратими,
По шию сидячи в ставку,
Із виряченими очима
Понапивались коньяку
То й почали собі волати:
- Пісень давай нам під стакан!
І гайда хлюпати й плескати -
Ледь не втопили Рибака…
Аби амбали з охорони
На сонці не ловили гав,
То сам Ківалов з підвіконня
Їх всіх мордякою лякав.
Було багато крику й хаю,
А поміж випивки та страв
Кобзон ревів, нявчала Тая
І «Мурку» Томас Андерс грав.
Надворі хтось борсався в пилу.
Були і ляпаси, й лящі…
То Герман з Резніком зчепились,
Щоб Єнаку читать вірші.
А Єнака тягло до танців
Він плигав, хвицяв і скакав.
Трясло його, як в лихоманці -
Спідниці тіткам задирав!
Щіблетами в підлогу гупав,
Та ще й долонями плескав
І Бондаренчиху за дупу
До себе щільно притискав.
А хто до танців незвитяжний,
Як от Арбузов чи Пахло, –
Той, з’ївши більше, ніж сам важить,
Засів у карти - на бухло.
Там грали в дурника і сімку,
В дев’ятку, п’яницю, деберць,
В п’ятсот одне, очко і триньку –
Та ще й в козла, нехай їм грець!
А ті, що знались на фінансах
І до валюти мали хист –
Рубалися у преферанса
По сотні долярів за віст.
Тож Чечетов – у картах дока, -
Братків мов кошенят розвів,
Бо мав у рукавах, нівроку,
Якщо не трьох – то двох тузів!
Гуляла пацанва до ранку –
До дівок терлися всю ніч,
Валялись покотом на ганку
І розпивали могорич,
Гатили в небо феєрверки,
Співали матірних пісень,
В кущі ригали і в цеберки…
А вже коли зайнявся день -
Збирали охоронці тару,
Малі хоч гроші – та живі!
А Миздобул, що тут швейцарив,
Прицмокував на пляшки в барі,
Підрахувавши чайові.
***
P.S. Така картина маслом вранці:
Вже гамір стих і вщухли танці,
Пахло призвав Кабмін до справ -
Зі столу зникли рештки страв.
Прийшло вітання від Обами!
Понівечений шандалами,
Із перебитими руками
В сортирі Чечетов лежав.
Звилася Інна Б. на лавці.
І лиш Єнак, один в альтанці,
По літерах і з матюками
Ретельно Кіплінга читав...
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/18259.phtml
Немає коментарів:
Дописати коментар